<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Кащенко Любов Костянтинівна</title>
		<link>http://kashchenko.at.ua/</link>
		<description></description>
		<lastBuildDate>Tue, 21 Sep 2021 08:36:07 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://kashchenko.at.ua/news/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Стало відомо, чому чорні діри насправді не чорні</title>
			<description>&lt;p&gt;З численної фантастики і науково-популярних джерел всім відомо, що навколо кожної чорної діри знаходиться горизонт подій &amp;ndash; межа, за якою друга космічна швидкість перевищує швидкість світла. Через це, навіть, світло не може вирватися з чорної діри. Саме тому вчені і прозвали чорну діру чорною. Але незважаючи на це, чорні діри насправді не зовсім чорні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Поза горизонтом подій чорної діри будь-яка речовина притягується до неї, але зіткнення частинок між собою і електромагнітні взаємодії можуть змінити напрямок руху частинок в будь-яку сторону, в тому числі і відвести їх від самої чорної діри, перш ніж вони впадуть під горизонт. Коли ж частинки потрапляють всередину горизонту подій, вони вже ніколи не зможуть повернутися назад, якщо тільки не зможуть розігнатися до швидкості більшої швидкості світла. Саме взаємодіючі, що падають на чорну діру частинки, формують яскравий акреційний диск навколо них.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Чи можна побачити тіло, що потрапило за горизонт подій?&lt;/str...</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;З численної фантастики і науково-популярних джерел всім відомо, що навколо кожної чорної діри знаходиться горизонт подій &amp;ndash; межа, за якою друга космічна швидкість перевищує швидкість світла. Через це, навіть, світло не може вирватися з чорної діри. Саме тому вчені і прозвали чорну діру чорною. Але незважаючи на це, чорні діри насправді не зовсім чорні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Поза горизонтом подій чорної діри будь-яка речовина притягується до неї, але зіткнення частинок між собою і електромагнітні взаємодії можуть змінити напрямок руху частинок в будь-яку сторону, в тому числі і відвести їх від самої чорної діри, перш ніж вони впадуть під горизонт. Коли ж частинки потрапляють всередину горизонту подій, вони вже ніколи не зможуть повернутися назад, якщо тільки не зможуть розігнатися до швидкості більшої швидкості світла. Саме взаємодіючі, що падають на чорну діру частинки, формують яскравий акреційний диск навколо них.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Чи можна побачити тіло, що потрапило за горизонт подій?&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Розглянемо тіло, яке потрапляє в чорну діру. Коли ви спостерігаєте за його падінням, ви бачите, що світло, яке ним випромінюється, стає спочатку червоним, а потім все більш тьмяним в міру того, як положення тіла зміщується до горизонту подій. Якби ви могли продовжувати спостерігати в радіодіапазоні слабкі фотони, які випромінює тіло, то ми б могли побачити, як воно продовжує рух до горизонту подій, і, здавалося б, що фотони при цьому, розтягуються в просторі нескінченно збільшуючи свою довжину хвилі. Згодом світло від об&amp;rsquo;єкта переходило б від видимого до інфрачервоного, потім до мікрохвильового, потім до радіочастот і так далі &amp;hellip; Але в будь-якому випадку воно ніколи не зникне.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; loading=&quot;lazy&quot; sizes=&quot;(max-width: 1200px) 100vw, 1200px&quot; src=&quot;https://gsminfo.com.ua/wp-content/uploads/2021/09/chorni-dyry2.jpg.webp&quot; srcset=&quot;https://gsminfo.com.ua/wp-content/uploads/2021/09/chorni-dyry2.jpg.webp 1200w, https://gsminfo.com.ua/wp-content/uploads/2021/09/chorni-dyry2-320x320.jpg 320w, https://gsminfo.com.ua/wp-content/uploads/2021/09/chorni-dyry2-1024x1024.jpg 1024w, https://gsminfo.com.ua/wp-content/uploads/2021/09/chorni-dyry2-150x150.jpg 150w, https://gsminfo.com.ua/wp-content/uploads/2021/09/chorni-dyry2-768x768.jpg 768w&quot; style=&quot;width: 700px; height: 700px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Навіть незважаючи на квантування фотонів, немає обмежень щодо того, наскільки низькою може бути їхня енергія. З чималим телескопом, чутливим до досить довгих хвиль, ви завжди зможете бачити світло від усього, що потрапило в чорну діру. Звідси ми можемо зробити висновок, що коли щось потрапляє в чорну діру, його світло ніколи не згасає повністю.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong&gt;Випромінювання Хокінга&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Принцип невизначеності передбачає, що вакуум не є порожнім. У ньому постійно відбувається процес народження і анігіляції пар віртуальних частинок і античастинок. Згідно з цим принципом, такі частинки можуть існувати дуже короткий час і в звичайних умовах не можуть взаємодіяти зі звичайними частинками, але біля горизонту подій чорної діри умови зовсім не звичайні.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; loading=&quot;lazy&quot; sizes=&quot;(max-width: 1200px) 100vw, 1200px&quot; src=&quot;https://gsminfo.com.ua/wp-content/uploads/2021/09/chorni-dyry3.jpg.webp&quot; srcset=&quot;https://gsminfo.com.ua/wp-content/uploads/2021/09/chorni-dyry3.jpg.webp 1200w, https://gsminfo.com.ua/wp-content/uploads/2021/09/chorni-dyry3-320x180.jpg 320w, https://gsminfo.com.ua/wp-content/uploads/2021/09/chorni-dyry3-1024x576.jpg 1024w, https://gsminfo.com.ua/wp-content/uploads/2021/09/chorni-dyry3-768x432.jpg 768w, https://gsminfo.com.ua/wp-content/uploads/2021/09/chorni-dyry3-390x220.jpg 390w&quot; style=&quot;width: 700px; height: 394px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Якщо розглянути ситуацію, коли така пара виникає дуже близько до горизонту подій чорної діри, то одна з частинок цієї пари може бути затягнута гравітаційним полем чорної діри ще до того, як частинки встигнуть анігілірувати. При цьому інша частинка із цієї пари може залишитися зовні горизонту подій. Таким чином, спостерігачеві, що знаходиться зовні від чорної діри, може здатися, що ця частка була випромінююча чорною дірою.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У 1974 році Стівен Хокінг дав теоретичне обгрунтування цього випромінювання, яке згодом стали називати його ім&amp;rsquo;ям.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;З огляду на вищесказане, ми можемо зробити висновок, що чорні діри в дійсності не є повністю чорними. Оскільки, по-перше, світло від падаючого на чорну діру тіла буде зміщуватися в червоний спектр і все більше і більше згасати, але ніколи не згасне. По-друге, чорна діра завжди &amp;ldquo;випромінює випромінювання&amp;rdquo; Хокінга.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На даний момент випромінювання Хокінга зафіксувати не вдалося, це пов&amp;rsquo;язано з вкрай низькою його інтенсивністю: чорна діра з масою рівною трьом сонячним буде випромінювати з потужністю всього 10 ^ -29 вата, чого недостатньо, для того, щоб вловити його за допомогою сучасного обладнання.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://kashchenko.at.ua/news/stalo_vidomo_chomu_chorni_diri_naspravdi_ne_chorni/2021-09-21-5</link>
			<dc:creator>Любов</dc:creator>
			<guid>https://kashchenko.at.ua/news/stalo_vidomo_chomu_chorni_diri_naspravdi_ne_chorni/2021-09-21-5</guid>
			<pubDate>Tue, 21 Sep 2021 08:36:07 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Клим Чурюмов. Українець, який осідлав комету</title>
			<description>&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;&lt;em&gt;Коли Климу Чурюмову було чотири роки, він разом із мамою запізнився на потяг, яким вивозили людей із обстрілюваного німцями Києва. Усі, хто їхав у ньому, загинули.&amp;nbsp;Тоді Климу Чурюмову вперше пощастило &amp;ndash; він вижив, і через 28 років відкрив комету, дослідження якої може врятувати людство.&lt;/em&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;color: rgb(26, 26, 26); font-family: Arial, sans-serif; font-size: 15px;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://kashchenko.at.ua/1894245.jpg&quot; style=&quot;border-width: 2px; border-style: solid; margin: 2px; width: 310px; height: 196px; float: right;&quot; /&gt;Відомий український астроном Клим Чурюмов помер в суботу, 15 жовтня, у віці 79 років.&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: 0px; font-size: 15px; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-position: initial; background-siz...</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;&lt;em&gt;Коли Климу Чурюмову було чотири роки, він разом із мамою запізнився на потяг, яким вивозили людей із обстрілюваного німцями Києва. Усі, хто їхав у ньому, загинули.&amp;nbsp;Тоді Климу Чурюмову вперше пощастило &amp;ndash; він вижив, і через 28 років відкрив комету, дослідження якої може врятувати людство.&lt;/em&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;color: rgb(26, 26, 26); font-family: Arial, sans-serif; font-size: 15px;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://kashchenko.at.ua/1894245.jpg&quot; style=&quot;border-width: 2px; border-style: solid; margin: 2px; width: 310px; height: 196px; float: right;&quot; /&gt;Відомий український астроном Клим Чурюмов помер в суботу, 15 жовтня, у віці 79 років.&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: 0px; font-size: 15px; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; color: rgb(26, 26, 26); font-family: Arial, sans-serif;&quot; title=&quot;Об этом сообщила его внучка Мария Мюллер на своей странице в Facebook.

&quot;&gt;Про це повідомила його внучка Марія Мюллер на своїй сторінці в&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: 0px; font-size: 15px; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; font-family: Arial, sans-serif;&quot; title=&quot;Об этом сообщила его внучка Мария Мюллер на своей странице в Facebook.

&quot;&gt;&amp;nbsp;Facebook.&lt;/span&gt;&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;span .=&quot;&quot; style=&quot;margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: 0px; font-size: 15px; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; color: rgb(26, 26, 26); font-family: Arial, sans-serif;&quot; title=&quot;&quot;&gt;&quot;Ти був таким ученим-рок-зіркою, моє найбільше натхнення і мій приклад. Ми всі сумуємо за тобою, дідусь! Спочивай у світі. Космос це все, що є, або було, або колись буде&quot;, - написала вона.&lt;/span&gt;&lt;br /&gt;
&lt;span style=&quot;margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: 0px; font-size: 15px; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; color: rgb(26, 26, 26); font-family: Arial, sans-serif;&quot; title=&quot;Чурюмов стал знаменитым на весь мир благодаря открытию кометы Чурюмова-Герасименко в 1969 году и кометы Чурюмова-Солодовникова.&quot;&gt;Чурюмов став знаменитим на весь світ завдяки відкриттю комети Чурюмова-Герасименка в 1969 році і комети Чурюмова-Солодовникова.&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: 0px; font-size: 15px; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; color: rgb(26, 26, 26); font-family: Arial, sans-serif;&quot; title=&quot;Кроме этого, он был директором Киевского планетария и президентом Украинского общества любителей астрономии.

&quot;&gt;Крім цього, він був директором Київського планетарію і президентом Українського товариства любителів астрономії.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: 0px; font-size: 15px; vertical-align: baseline; background-image: initial; background-position: initial; background-size: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; color: rgb(26, 26, 26); font-family: Arial, sans-serif;&quot; title=&quot;Кроме этого, он был директором Киевского планетария и президентом Украинского общества любителей астрономии.

&quot;&gt;Дослідження комети Чурюмова-Герасименко&amp;nbsp;&lt;/span&gt;дає стільки матеріалів, що розшифровувати їх доведеться ще багато років.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;Вперше буде детально вивчена внутрішня будова ядра комети та властивості його речовини. Для науки це важливо, адже комети, як відомо, &amp;ndash; це по суті величезні брили льоду, завдяки яким на планеті колись з&apos;явилася вода, зародилося життя. Ці небесні тіла є носіями надзвичайно цінної інформації про утворення Сонячної системи.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;Астроном був впевнений, що коли на Землі закінчиться вода, вугілля, нафта та інші корисні копалини, люди братимуть їх на кометах та астероїдах:&amp;nbsp;&lt;em&gt;&quot;Місяць теж будуть використовувати як сировинну базу, адже там багато гелію-3 &amp;ndash; ідеального нерадіоактивного пального для ядерних реакторів&quot;.&lt;/em&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;В існуванні позаземних цивілізацій науковець теж не сумнівався. Аргументував&amp;nbsp;просто: таких зірок, як Сонце &amp;ndash; 70% у Всесвіті, тому й планет, на яких може існувати життя, тільки в Чумацькому Шляху можна нарахувати мільярди.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;Дослідник не виключав, що чужопланетяни вже досягли більшого прогресу, ніж мешканці Землі. Він вірить, що перший, поки односторонній, зв&apos;язок із ними можуть встановити вже у цьому столітті.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;Клим Чурюмов багато читав: любив книжки про мандрівки Христофора Колумба та пригоди Тома Сойєра, захоплювався романами Олександра Дюма, Жуля Верна, Роберта Стівенсона, Майна Ріда, Фенімора Купера та Адріана Кащенка, поринав у світ фантастики Миколи Трублаїні, Володимира Савченка, Роберта Шеклі, Рея Бредбері та Станіслава Лема.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;У юні роки науковець складав вірші, а у старшому віці видав кілька збірок поезій для дітей.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;У грудні 2013-го, під час Революції Гідності, він написав Гімн українського Євромайдану.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px; text-align: center;&quot;&gt;&lt;strong style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px; text-align: center;&quot;&gt;Чурюмов. Вибрані цитати&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;&quot;Гіпотеза Джордано Бруно нарешті підтвердилася &amp;ndash; космос заповнений розумом. Виходить, його даремно спалили. Спалити вченого за його переконання &amp;ndash; це злочин&quot;.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px; text-align: center;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;* &amp;nbsp;* &amp;nbsp;*&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;&quot;Бог &amp;ndash; це гармонія Всесвіту. Всі закони природи такі гармонійні, красиві, ніби керує ними якась надприродна, вища сила. Може, гармонія Всесвіту &amp;ndash; це і є вища сила&quot;.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px; text-align: center;&quot;&gt;* &amp;nbsp;* &amp;nbsp;*&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;&quot;Комет у Сонячній системі &amp;ndash; як риб в океані. Їх трильйони. Те, що для експерименту з &quot;Розеттою&quot; &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;&amp;nbsp;обрали нашу &amp;ndash; це дійсно велика вдача. Ймовірність була майже нульова&quot;.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px; text-align: center;&quot;&gt;* &amp;nbsp;* &amp;nbsp;*&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; text-align: center;&quot;&gt;&quot;Астрономи &amp;ndash; це вартові неба, і вони весь час у пошуках нового, щоб краще розуміти гармонію Всесвіту, цінити красу галактик, зір, нашого Сонця, комет та астероїдів. Це надихає&quot;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 14px;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://kashchenko.at.ua/news/klim_churjumov_ukrajinec_jakij_osidlav_kometu/2016-10-16-4</link>
			<dc:creator>Любов</dc:creator>
			<guid>https://kashchenko.at.ua/news/klim_churjumov_ukrajinec_jakij_osidlav_kometu/2016-10-16-4</guid>
			<pubDate>Sun, 16 Oct 2016 16:19:50 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Українці побачать неймовірний зорепад</title>
			<description>&lt;p id=&quot;newsAnnotation&quot; style=&quot;box-sizing: border-box; margin: 0px 0px 12px; font-family: ProximaNovaRegular; font-size: 16px; line-height: 21px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:arial,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;box-sizing: border-box;&quot;&gt;Пік метеоритного дощу Оріоніди жителі Землі побачать уже наступної ночі &amp;mdash; з 21 на 22 жовтня.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;div id=&quot;newsSummary&quot; style=&quot;box-sizing: border-box; font-family: ProximaNovaRegular; font-size: 16px; line-height: 21px;&quot;&gt;
&lt;p style=&quot;box-sizing: border-box; margin: 0px 0px 12px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:arial,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Як зазначає&amp;nbsp;&lt;a href=&quot;http://www.nasa.gov/feature/annual-orionid-meteor-shower-peaks-this-week&quot; style=&quot;box-sizing: border-box; color: rgb(12, 151, 210); outline: 0px; text-decoration: none; transition: 0.5s;&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;сайт NASA&lt;/a&gt;, це явище спостерігається щороку, коли Земля проходить повз частину космічного простору, завалену с...</description>
			<content:encoded>&lt;p id=&quot;newsAnnotation&quot; style=&quot;box-sizing: border-box; margin: 0px 0px 12px; font-family: ProximaNovaRegular; font-size: 16px; line-height: 21px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:arial,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;box-sizing: border-box;&quot;&gt;Пік метеоритного дощу Оріоніди жителі Землі побачать уже наступної ночі &amp;mdash; з 21 на 22 жовтня.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;div id=&quot;newsSummary&quot; style=&quot;box-sizing: border-box; font-family: ProximaNovaRegular; font-size: 16px; line-height: 21px;&quot;&gt;
&lt;p style=&quot;box-sizing: border-box; margin: 0px 0px 12px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:arial,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Як зазначає&amp;nbsp;&lt;a href=&quot;http://www.nasa.gov/feature/annual-orionid-meteor-shower-peaks-this-week&quot; style=&quot;box-sizing: border-box; color: rgb(12, 151, 210); outline: 0px; text-decoration: none; transition: 0.5s;&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;сайт NASA&lt;/a&gt;, це явище спостерігається щороку, коли Земля проходить повз частину космічного простору, завалену сміттям, яке залишилося від комети Галлея.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;box-sizing: border-box; margin: 0px 0px 12px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:arial,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;За словами експертів, цього річ метеоритний дощ буде не таким інтенсивним, як зазвичай. В атмосфері Землі в середньому буде згорати по 12 метеорів на годину.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;box-sizing: border-box; margin: 0px 0px 12px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:arial,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://kashchenko.at.ua/622313.jpg&quot; style=&quot;font-family: ProximaNovaBold; width: 610px; height: 344px;&quot; /&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;box-sizing: border-box; margin: 0px 0px 12px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:arial,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Найкраще спостерігати за метеоритним дощем Оріоніди перед світанком 22 жовтня. Явище можна побачити неозброєним оком, зосередивши свою увагу навколо сузір&apos;я Оріона.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;box-sizing: border-box; margin: 0px 0px 12px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:arial,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;line-height: 21px;&quot;&gt;Крім того, подивитися на &quot;зорепад&quot; можна буде&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;a href=&quot;http://www.ustream.tv/channel/nasa-msfc&quot; style=&quot;box-sizing: border-box; color: rgb(12, 151, 210); outline: 0px; text-decoration: none; transition: 0.5s; font-family: ProximaNovaRegular; font-size: 16px; line-height: 21px;&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;онлайн&lt;/a&gt;&lt;span style=&quot;line-height: 21px;&quot;&gt;&amp;nbsp;на сайті NASA та на 24tv.ua в ніч на 22 жовтня.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;
&lt;/div&gt;</content:encoded>
			<link>https://kashchenko.at.ua/news/ukrajinci_pobachat_nejmovirnij_zorepad/2015-10-20-3</link>
			<dc:creator>Любов</dc:creator>
			<guid>https://kashchenko.at.ua/news/ukrajinci_pobachat_nejmovirnij_zorepad/2015-10-20-3</guid>
			<pubDate>Tue, 20 Oct 2015 15:58:26 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>22 березня – Міжнародний День Води. ЩО ТАКЕ ВОДА?</title>
			<description>&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;22 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день води. Резолюцію про святкування Міжнародного дня води прийнято на 47&amp;nbsp;сесії Генеральної асамблеї Організації Об&amp;rsquo;єднаних Націй у листопаді 1992 року. У 2000 році ООН прийняла Декларацію тисячоліття ООН та розробила спеціальну Програму дій на ХХІ століття, яка дала б змогу забезпечити кожного жителя нашої планети чистою питною водою.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;1. ЩО ТАКЕ ВОДА?&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Вода &amp;ndash; найпоширеніша і найбільш ...</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;22 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день води. Резолюцію про святкування Міжнародного дня води прийнято на 47&amp;nbsp;сесії Генеральної асамблеї Організації Об&amp;rsquo;єднаних Націй у листопаді 1992 року. У 2000 році ООН прийняла Декларацію тисячоліття ООН та розробила спеціальну Програму дій на ХХІ століття, яка дала б змогу забезпечити кожного жителя нашої планети чистою питною водою.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;1. ЩО ТАКЕ ВОДА?&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Вода &amp;ndash; найпоширеніша і найбільш незвичайна речовина на нашій планеті. Вона має унікальні хімічні й фізичні властивості, які відіграють надзвичайну роль у підтримці життя на Землі. Вода може існувати у трьох агрегатних станах &amp;ndash; твердому, рідкому та газоподібному. Перехід з одного стану в інший залежить від температури й тиску повітря.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ПОРТРЕТ МОЛЕКУЛИ&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://kashchenko.at.ua/vsemirnyi-den-vody.jpg&quot; style=&quot;color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; font-size: 10.8333330154419px; line-height: 18.2000007629395px; text-align: justify; float: right; width: 400px; height: 263px;&quot; /&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Молекула води складається з одного атому Оксигену і двох атомів Гідрогену. Атоми Гідрогену мають позитивний електричний заряд, а атом Оксигену негативний. Через це виникає притягання атомів, що називається водневим зв&amp;rsquo;язком.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ГНУЧКИЙ ЕЛЕМЕНТ&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Земля &amp;ndash; єдина планета в Сонячній системі, де вода може існувати в трьох станах. З підвищенням температури молекула води починає рухатися швидше. У черзі послідовних перетворень цей універсальний елемент природи проходить три стадії: лід перетворюється на воду, а вода &amp;ndash; на пару. У процесі перетворень вода переносить із собою хімічні елементи із ґрунту в рослини, із суші в океани, з атмосфери на землю.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ТВЕРДА ВОДА&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Зв&amp;rsquo;язки між молекулами води такі сильні, що утворюється тверда кристалічна ґратка й формується лід. Молекули збираються разом у формі добре знайомого шестикутного кристалу. Лід при нормальному тиску існує тільки за температури 0?С і нижчої та має меншу густину, ніж вода.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;РІДКА ВОДА&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;При нормальних температурах зв&amp;rsquo;язки між молекулами слабшають, і вони починають рухатися швидше. Вода стає рідиною, найбільш характерна особливість якої &amp;ndash; плинність (текучість).&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ГАЗОПОДІБНА ВОДА&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;При високих температурах молекули води починають швидко переміщуватися, більшість водневих зв&amp;rsquo;язків рвуться й вода перетворюється на пару. Усупереч загальноприйнятій думці, вона невидима. Та &amp;ldquo;пара&amp;rdquo;, що виривається з киплячого чайника, &amp;ndash; це насправді безліч дрібних крапельок води.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ЛІТАЮЧІ ВОДОЙМИ&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Випаровуючись із поверхні Землі вода конденсується в атмосфері, тобто переходить із пароподібного стану в рідкий або кристалічний. Так утворюються хмари. Вони складаються зі скупчених дрібних краплинок води або кристалічного льоду й рухаються в атмосфері на різній висоті. Ці &amp;ldquo;шарувато-купчасті&amp;rdquo; хмари не проллються дощем.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ВИСЯЧІ БУРУЛЬКИ&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Краплинки води, що утворюються при таненні снігу або льоду, знову перетворюються на лід у вигляді бурульки, коли температура повітря опускається нижче 0&amp;nbsp;&lt;sup&gt;0&lt;/sup&gt;С. Бурулька поступово стає товщею й довшою, здебільшого довшою, тому що вода продовжує стікати вниз по її поверхні й замерзає на кінчику. Ці є зими Ви могли побачити бурульки довжиною навіть до кількох метрів.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ЛЕТИМО СТРІМКО ВГОРУ.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Під час кипіння води бульбашки повітря стрімко піднімаються вгору. Температура за якої починається кипіння, залежить від атмосферного тиску. На висоті вода закипає при більш низьких температурах.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;КАПІТОШКА &amp;ndash; КРАП, КРАП, КРАП&amp;hellip;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Крапля води має кулясту форму, тому що молекули на її поверхні тримаються одна за одну міцніше, ніж молекули під ними. Виникає так званий поверхневий натяг. Він і допомагає краплі набути форму кулі.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;БЛАКИТНА ПЛАНЕТА&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Землю часто називають блакитною планетою саме внаслідок значних запасів води, що перебуває тут у твердому, рідкому й газоподібному станах. Постійно перемішуючись вода послідовно переходить із одного стану в інший. Цей нескінчений ряд перетворень називається кругообігом води в природі. Найбільший обсяг її, близько 90% усіх запасів на Землі, зосереджено у гідросфері. До неї входять океани, моря та інші великі водні об&amp;rsquo;єкти, зокрема такі, як озера й річки. Друге місце за запасами води посідає кріосфера. Це шапки полярних льодів, льодовики та сталий сніговий покрив. Воду також можна виявити в літосфері, тобто у верхніх шарах земної кори. Невелика кількість її присутня в атмосфері у вигляді хмар. Що складаються з водяної пари, дрібних краплинок або кристаликів льоду.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ЗАМКНУТЕ КОЛО&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Нескінченний процес кругообігу води призводить у дію Сонце. Цей глобальний процес здійснюється в замкнутому циклі, тому загальна кількість води на планеті відносно постійна. Вода з&amp;rsquo;єднує між собою різні компоненти природи, перетворюючи їх на єдину географічну систему. Збалансованість цього процесу &amp;ndash; необхідна умова здоров&amp;rsquo;я планети Земля. Вода на Землі відіграє ту ж роль, що й кров в організмі людини, і не випадково структура річкової мережі дуже схожа на структуру кровоносної системи людини.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;2. ВОДА КРІЗЬ ПРИЗМУ ІСТОРІЇ.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;СВІТ ПОХОДИТЬ З ВОДИ&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Світ походить від води &amp;ndash; говорив Фалес Мілетський, один зі стародавніх мудреців. А й справді, історія Землі &amp;ndash; це перш за все історія води. У воді виникло життя. Різноманітна і щедра, беззахисна і сильна, вода безперервно змінювала і змінює обличчя нашої планети. То тече в річках і океанах, то парою піднімається в хмари, то покриває водойми льодом.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ХРАМИ ЕСКУЛАПА&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;У древніх грецьких книгах є свідчення, що 4000 років тому хворих лікували в купелі при храмах. Хитромудрі грецькі жерці суворо берегли таємниці свої від непосвячених, добре знали цілющу силу води. Вони будували храми Ескулапа поблизу джерел та старанно їх оберігали.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;НЕПЕРЕМОЖНІ ГАЛЛИ&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Про цілющі властивості вод знали ще галли. Археологи знайшли біля деяких джерел олтарі, побудовані на честь бога Борво (&amp;ldquo;киплячий&amp;rdquo;). З часів Римської імперії збереглися плити з висіченими на них написами, що вказували дорогу до &amp;ldquo;священних вод Теркумса&amp;rdquo;, покликаних служити &amp;ldquo;здоров&amp;rsquo;ю та радості&amp;rdquo;.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;СРІБЛО &amp;ndash; ПАНАЦЕЯ ВОДИ&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Цілющі властивості води, яких вона набуває після контакту з металічним сріблом, були відомі давно. Про це свідчать історичні книги, праці з медицини. Історик античного світу Геродот свідчить, що в V ст. до н. е. персидський цар Кір під час походів користувався водою, що зберігалася в срібних &amp;ldquo;священних&amp;rdquo; посудинах. В індуських релігійних книгах є згадки про обеззаражування води шляхом короткочасного занурення в неї розжареного срібла. В деяких країнах існував звичай: під час освячування колодязів кидати в них срібні монети, а також зберігати воду в срібних чашах. Вважали, що це покращує якість води.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ВОДА &amp;ndash; ЕЛІКСИР ЖИТТЯ&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Людина здавна мріяла про безсмертя. Мандрівники в заморських країнах, алхіміки в лабораторіях настирливо шукали еліксир життя та джерело вічної молодості. Та вони й не здогадувалися, що таємничий еліксир &amp;ndash; це звичайна вода. Тисячі років може лежати в сухій землі зерно, та доторкнись його життєтворча крапля води &amp;ndash; воно оживає. В усі часи вода перетворювала засушливі степи на плодотворні поля, а спекотні піски &amp;ndash; в квітучі оазиси.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ЖИВА ВОДА&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Через безліч казок та переказів різних народів і часів пройшла легенда про &amp;ldquo;живу&amp;rdquo; воду. Вона зцілювала рани, оживляла мертвих, надавала сміливості та стократно збільшувала сили. І не випадково людина наділяла воду такими магічними властивостями. Коріння цих уявлень заховані в глибині віків.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ВОДНІ РЕСУРСИ СВІТУ ТА УКРАЇНИ&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ЩО ТАКЕ ВОДНІ РЕСУРСИ?&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Водні ресурси &amp;ndash; це поверхневі і підземні води, придатні для використання в повсякденному житті. Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенергетика, водний транспорт, рибництво, рекреація).&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;РОЗПОДІЛ ВОДИ&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Хоча води на Землі ніби дуже багато, нею вкрито 70 відсотків поверхні та складність і проблема життя на планеті в тому, що водні ресурси розміщені нерівномірно. Якщо на частку Америки припадає 45 відсотків, Азії &amp;ndash; 28, Європи &amp;ndash; 15, то Африки &amp;ndash; 9 відсотків. А отже: на одну людину американського континенту припадає 24 тис. м&lt;sup&gt;3&lt;/sup&gt;&amp;nbsp;на рік, у Європі &amp;ndash; 9300, Африці &amp;ndash; 5000, а в Азії &amp;ndash; 3400 м&lt;sup&gt;3&lt;/sup&gt;&amp;nbsp;на рік. Обсяг річкових вод становить лише 0,002% загальних запасів води на землі, але їх значення важко переоцінити. З ростом попиту на воду виникає ціла низка екологічних проблем, що стосується річок, озер, підземних вод і водоносних шарів.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ПОТРЕБИ У ВОДІ&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Вода є найпоширенішою речовиною на землі, але й потреба у воді значна. Населення землі за добу використовує 7 млрд. т води. Міський мешканець вживає в середньому до 200 л протягом доби, і ця цифра має тенденцію до зростання. У середній за водністю рік мінімальне споживання води однією людиною &amp;ndash; 1000 м3. Саме така середня питома водозабезпеченість в Україні. Проте цей рівень у світі дуже різний. Так, у 29 країнах він менший від мінімального, у 19 &amp;ndash; не перевищує 500, а в Кувейті становить тільки 10 м3 на людину.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Сьогодні 460 млн. людей (понад 8 відсотків населення світу) живуть на територіях недостатнього водозабезпечення. Це переважно в країнах Південної та Північної Африки, Сходу та Південно-Західної Азії. Невтішні й прогнози. Передбачається, що без істотного поліпшення управління водними ресурсами до 2025 року потерпатимуть від нестачі води 365 млн. мешканців планети.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;В Україні найбільше свіжої води (48%) споживає промисловість, 40% води йде на потреби сільського господарства, 12% припадає на комунальне господарство міст та інших населених пунктів.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ВОДИ В УКРАЇНІ НАЙМЕНШЕ&amp;hellip;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;В Україні у рік загальні запаси природної води протягом року складають 94 км&lt;sup&gt;3&lt;/sup&gt;, з яких доступні для використання тільки 56 км&lt;sup&gt;3&lt;/sup&gt;. Основна частина водних ресурсів припадає на річковий стік, 60% якого формується на території України, а решту води ми отримуємо від наших сусідів. Запаси прісних підземних вод в Україні ще менші і рівні всього 27 км&lt;sup&gt;3&lt;/sup&gt;, з яких 9 км&lt;sup&gt;3&lt;/sup&gt;&amp;nbsp;не пов&amp;rsquo;язані з поверхневим стоком, тобто не можуть відновлюватись. Все це засвідчує, що Україна є однією з найменш забезпечених водою серед країн Європи. Так, на одного жителя України припадає всього 1 тис. м&lt;sup&gt;3&lt;/sup&gt;&amp;nbsp;води, для порівняння в Росії цей показник складає 31 тис., в Німеччині &amp;ndash; 2 тис., в Польщі &amp;ndash; 1,6 тис. дуже відрадно, що для Закарпаття ця цифра досягає 7 тис. м. куб на одного жителя.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Всього на території України понад 70 тис. річок (тільки в Закарпатті їх близько 10 тис.), але тільки 117 (4 в Закарпатті) з них мають довжину понад 100 км. Найбільшими річками країни є Дніпро, Дністер, Південний Буг та Сіверський Донець. Найбільшими річками Закарпаття є Тиса, Латориця, Уж, Боржава. Влітку річки стають маловодними, чимало з них міліють і навіть пересихають. Для затримання талих снігових вод і регулювання стоку на більшості рік створено більше тисячі водосховища; здатних вмістити 55 км3 води. Найбільші за обсягом водосховища розташовані в басейні Дніпра. Для постачання води у маловодні райони Сходу та Півдня країни збудовано цілу низку магістральних каналів та створено великі зрошувальні системи, а у районах надлишкового зволоження або уповільненого стоку діють комплекси меліоративних систем (Закарпаття та Прикарпаття). Озер у країні понад 20 тисяч, 43 з них мають площу, яка перевищує 10 км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;. Великі озера розташовані в плавнях Дунаю і на узбережжі Чорного моря. Найбільше озеро Полісся &amp;ndash; Світязь. Синевир &amp;ndash; найбільше озеро Закарпаття.. Загальна площа боліт становить 12 тис. км&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt;. Розташовані вони переважно в Поліссі.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;В цілому водні ресурси України можна охарактеризувати як недостатні. У маловодні роки дефіцит води відчувається навіть у басейнах великих рік, тому в Україні проблема води завжди є і буде актуальною й гострою. Забезпеченість водними ресурсами є однією з неодмінних складових національної безпеки України.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ПИТИ ЧИ НЕ ПИТИ?&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Українці споживають в середньому близько 350 літрів води щодоби і вже через 15-20 років нас очікує дефіцит питної води, На сьогодні Україна забезпечена водою лише на 30-40 %, при цьому майже 300 населених пунктів отримують неякісну воду. Найгірша якість води у Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській та Херсонській областях. Більше 55% міст в Україні з чисельністю населення понад 100 тисяч через дефіцит потужностей забезпечуються водою за графіком, що сприяє її бактерицидному забрудненню.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Кожна людина вживає воду за двома критеріями &amp;ndash; угамування спраги та відновлення втрат рідини. При цьому кожен прагне пити воду, що відповідає найвищим стандартам якості й є безпечною для щоденного вживання. З моменту свого існування, людина завжди тягнеться до джерельної води, надає перевагу саме природній воді. Де ж знайти таку воду?&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ПІДЗЕМНЕ ЦАРСТВО&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Тільки тут, в підземному царстві водоносних горизонтів, де глибина сягає більше 200 м., природна вода зберегла свої цілющі властивості Щільні шари глини, піску, крейди та пісковик, що формують поверхню, не дозволяють забрудненню, спричиненому діяльністю сучасної людини, проникнути у воду. Цей водоносний горизонт вчені називають &amp;ldquo;Сеноманськиим&amp;rdquo;, який є природно чистим, оскільки утворився він сотні мільйонів років тому.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ХОЧУ ПИТИ !&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Зараз більшість людей вгамовує спрагу &amp;ndash; бутильованою питною водою. Для здорових дорослих людей жодних застережень щодо вживання такої води немає. При цьому краще вибирати воду, що відповідає найвищим стандартам якості, котра безпечна для щоденного вживання та не потребує попереднього узгодження з лікарем.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ХТО ЗАБРУДНЮЄ ВОДНІ РЕСУРСИ?&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Головними забруднювачами водних ресурсів в Україні є комунальне та сільське господарство, хімічна, металургійна та гірничодобувна промисловість. Десятки тисяч тон забруднювачів потрапляють у водотоки країни. Ці страшні цифри є відображенням реального стану наших водотоків у кожному місті та селищі країни.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ЗДАТНІСТЬ ДО САМООЧИЩЕННЯ&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;У води є багато чудових властивостей, одна з них &amp;ndash; здатність до самоочищення. Але при значному забрудненні, зменшення кисню у воді не сприяє процесам самоочищення. Забруднення в наш час стало всесвітнім лихом. І зараз майже у всіх країнах виникає проблема відсутності достатньої кількості чистої води, так як повна зміна води в атмосфері здійснюється через 9 днів, річкова вода в середньому змінюється 20 разів на рік, а для повної зміни підземних вод необхідно не менше 8 тис. років.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ФАКТОР БЛАГОПОЛУЧЧЯ&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;2,6 мільярда людей в світі не мають доступу до каналізації, а 1,8 мільйона дітей щорічно помирають від діареї та інших захворювань, викликаних брудною водою і відсутністю каналізації. На даний час у цілому світі обсяги використання води перевищують обсяги її відновлення.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;В Україні більше 30 міста та понад 500 селищ міського типу ще не мають централізованих систем каналізації. Близько 120 комплексів очисних споруд перевантажені і працюють не ефективно, внаслідок чого з року в рік погіршується санітарний стан річок та водоймищ, цілий ряд яких є джерелом питного водопостачання міст та інших населених пунктів України. В аварійному стані знаходиться більш як 1500 км каналізаційних мереж, спрацьована і потребує заміни значна кількість технологічного обладнання. Діючі споруди каналізації, що запроектовані та експлуатуються за старими нормативами, не здатні здійснювати очистку стоків відповідно до нових норм.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Локальні очисні споруди і обладнання для зневоднення вилучених осадів на більшості підприємств відсутні або працюють неефективно. В процесі виробничої діяльності підприємства скидають в міську каналізацію висококонцентровані промислові стоки, що призводить до порушення технологічної дисципліни та робить непридатним для використання в сільському господарстві осадів міських стічних вод, а також завдає великої шкоди як виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства, так і навколишньому природному середовищу.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Продовжується введення в експлуатацію об&amp;rsquo;єктів житла, соцкультпобуту без відповідного нарощування потужностей водоохоронних об&amp;rsquo;єктів. Будівництво органами місцевої влади водоохоронних комплексів практично зупинилось.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;В той же час, більш ніж 75 відсотків населення України споживає воду з поверхневих джерел водопостачання, тобто якість води в них є фактором санітарного та епідемічного благополуччя населення. Сьогодні всі ці джерела мають високий ступінь забрудненості (ІІІ-ІУ клас якості).&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;ЯК ЗМЕНШИТИ ЗАБРУДНЕННЯ ВОДОЙМ?&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Таке становище не може бути визнано задовільним. Тому, враховуючи тяжкий економічний стан в Україні, для поліпшення екологічного стану доцільно зосередити зусилля в першу чергу на інтенсифікації та технічному переобладнанні діючих водоохоронних комплексів з впровадженням більш ефективних технологій та обладнання Це дасть змогу на першому етапі з найменшими економічними втратами запобігти збільшенню скидання стоків у водойми України.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;МАЙЄБУТНЄ ВОДНИХ РЕСУРСІВ: ЧОГО ЧЕКАТИ ЗАВТРА?&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Довгий час вважалося, що запаси прісної води невичерпні, що вони мають здатність до самовідновлення. У результаті безконтрольної господарської діяльності кількість придатної для пиття води різко зменшилась. Так, якщо в 1900 році людством було використано лише 5% запасів прісних вод, то у 2005 році &amp;ndash; вже 35%. Більше мільярда жителів нашої планети живуть в умовах постійного гострого дефіциту питної води, а до 2050 року біля 7 млрд. чоловік відчуватимуть нестачу якісної прісної води.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Вже сьогодні у країнах, що розвиваються, кожен третій житель страждає від нестачі питної води і відсутності належних санітарних умов, без яких неможливе нормальне життя. У цих країнах приблизно 80% усіх хвороб та одна третина смертних випадків викликані споживанням забрудненої питної води. Вже тепер у багатьох країнах світу спостерігається гострий дефіцит води, а ще більше країн наближаються до цієї ситуації.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Нині понад 1 млрд. людей споживають непридатну для споживання воду, а 2,4 млрд. (тобто 40 відсотків населення планети) не мають належних умов очищення питної води. 3,4 мільйона людей у світі, переважно діти, щорічно вмирають від хвороб, спричинених низькою якістю води. На планеті сьогодні забруднено близько 12 тис. млрд. метрів води, що можна порівняти з об&amp;rsquo;ємом десяти найбільших річок світу. І при збереженні та зростанні таких темпів забруднення, планета до 2050 року втратить 18 тис. млрд. м3 прісної води.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;b&gt;НЕ БУТЬ ОСТОРОНЬ!&lt;/b&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Стан водних ресурсів, їх відтворення і якість безумовно залежать від режиму їх використання. Існуюча в Україні система управління водними ресурсами вимагає істотного поліпшення. Але вирішити проблеми річок без участі широких кіл громадськості, людей, які проживають саме на їх берегах, неможливо. Українці завжди шанобливо ставилися до природи. В наш час через ігнорування природоохоронних підходів до господарювання негативний вплив людської діяльності проявляється повсюдно. Часто економічні та споживацькі підходи до використання природних ресурсів переважають над екологічними і навіть над здоровим глуздом. Широкого розмаху набуло будівництво на берегах водойм, інтенсивно продовжується їх забруднення стічними водами, тим самим річки та озера втрачають здатність до самоочищення. Все це впливає на якісний стан водних ресурсів.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;Ми будуємо міста й села біля води, ми відпочиваємо біля води, ми використовуємо воду у виробництві. Наша економіка побудована на використанні води і продукція, яку ми купуємо або продаємо, так чи інакше складається з води. Повсякденне наше життя побудовано на воді і створено з води. Без води, що оточує нас &amp;ndash; вологості повітря, бурхливої течії річок, струменю води в крані на кухні &amp;ndash; наше життя було б неможливим.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;b&gt;Тому кожен з нас повинен зробити якусь маленьку добру справу для збереження, охорони та відтворення водних ресурсів. Хтось з Вас вчасно закриє кран на кухні чи у ванній кімнаті й тим самим збереже десяток літрів чистої води, інший &amp;ndash; викине випиту пляшку води не в річку, а в спеціальний сміттєвий контейнер, а дехто навіть очистить джерело, яке повністю замулене і може просто пересохнути спекотним літом. А що саме зробити Вам, хай підкаже Вам серце. Не відмовляйтесь від добрих справ, адже все що Ви зробите повернеться Вам сторицею. Не будьте байдужими, не будьте осторонь.&lt;/b&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 1em 0px; text-align: justify; color: rgb(34, 34, 34); font-family: &apos;Open Sans&apos;, sans-serif; line-height: 18.2000007629395px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;b&gt;БЕРЕЖІТЬ ВОДУ &amp;ndash; ПІКЛУЙТЕСЬСЯ ПРО МАЙБУТНЄ!&lt;/b&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://kashchenko.at.ua/news/22_bereznja_mizhnarodnij_den_vodi_shho_take_voda/2015-03-20-2</link>
			<dc:creator>Любов</dc:creator>
			<guid>https://kashchenko.at.ua/news/22_bereznja_mizhnarodnij_den_vodi_shho_take_voda/2015-03-20-2</guid>
			<pubDate>Fri, 20 Mar 2015 18:32:34 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Сонячне затемнення 20 березня 2015 року</title>
			<description>&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 0px; line-height: 22.3999996185303px; color: rgb(37, 37, 37); font-family: sans-serif; font-size: 14px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://kashchenko.at.ua/3-43-72.jpg&quot; style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: sans-serif; font-size: 14px; line-height: 22.3999996185303px; width: 400px; height: 267px; border-width: 2px; border-style: solid; float: right;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 0px; line-height: 22.3999996185303px; color: rgb(37, 37, 37); font-family: sans-serif; font-size: 14px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;b&gt;Сонячне затемнення 20 березня 2015 року&lt;/b&gt;&amp;nbsp;&amp;mdash; повне сонячне затемнення,&amp;nbsp;яке можна було спостерігати на півночі Атлантичного океану та в Арктиці. Часткове затемнення було видно в Європі, Україні&amp;nbsp;та західній частині Росії,&amp;nbsp;а також частково в північній Африці.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 0px; line-height: 22.3999996185303px; color: rgb(37, 37, 37); font-family: sans-serif; font-size: 14px; ba...</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 0px; line-height: 22.3999996185303px; color: rgb(37, 37, 37); font-family: sans-serif; font-size: 14px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://kashchenko.at.ua/3-43-72.jpg&quot; style=&quot;color: rgb(37, 37, 37); font-family: sans-serif; font-size: 14px; line-height: 22.3999996185303px; width: 400px; height: 267px; border-width: 2px; border-style: solid; float: right;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 0px; line-height: 22.3999996185303px; color: rgb(37, 37, 37); font-family: sans-serif; font-size: 14px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;&lt;b&gt;Сонячне затемнення 20 березня 2015 року&lt;/b&gt;&amp;nbsp;&amp;mdash; повне сонячне затемнення,&amp;nbsp;яке можна було спостерігати на півночі Атлантичного океану та в Арктиці. Часткове затемнення було видно в Європі, Україні&amp;nbsp;та західній частині Росії,&amp;nbsp;а також частково в північній Африці.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 0px; line-height: 22.3999996185303px; color: rgb(37, 37, 37); font-family: sans-serif; font-size: 14px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;До смуги повної фази попадають Фарерські острови&amp;nbsp;та архіпелаг Шніцберген.&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;margin: 0.5em 0px; line-height: 22.3999996185303px; color: rgb(37, 37, 37); font-family: sans-serif; font-size: 14px; background-color: rgb(255, 255, 255);&quot;&gt;Наступне сонячне затемнення можна буде спостерігати 12 серпня 2026 року.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://kashchenko.at.ua/news/sonjachne_zatemnennja_20_bereznja_2015_roku/2015-03-20-1</link>
			<dc:creator>Любов</dc:creator>
			<guid>https://kashchenko.at.ua/news/sonjachne_zatemnennja_20_bereznja_2015_roku/2015-03-20-1</guid>
			<pubDate>Fri, 20 Mar 2015 18:23:29 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>